Michael JohnsonПриблизно третину неба ніколи не спостерігали в ультрафіолеті. 8 жовтня 2026 року Anthropic опублікувала розповідь астрофізика Бриса Менара про те, як він використав Claude Science, щоб об’єднати архівні космічні спостереження й оцінити відсутні ділянки. На карті виміряні області відокремлено від модельних прогнозів, для яких також наведено оцінку невизначеності.
Проєкт демонструє, як агенти ШІ можуть допомагати з трудомісткою обробкою наукових архівів: шукати набори даних, приводити спостереження до спільної шкали й запускати повторювані обчислення. Щоб перевірити прогнози, Менар приховував від моделі частини ділянок із відомими ультрафіолетовими вимірюваннями, а потім порівнював відновлені значення з реальними даними.
Як об’єднали спостереження різних телескопів
Ультрафіолет поглинається атмосферним озоном, тому такі спостереження проводять із космосу. Основний масив для проєкту надала місія NASA GALEX, яка спостерігала з 2003 до 2012 року. Згідно з архівним оглядом MAST, GALEX спостерігала 77% неба принаймні в одному діапазоні; місія свідомо оминала деякі ділянки з дуже яскравими зорями через ризик для детекторів. Додаткові дані проєкт отримав від Swift і південнокорейської місії FIMS/SPEAR.
Спостереження різних інструментів не можна було просто скласти: їх потрібно було взаємно відкалібрувати, привести до однакової роздільної здатності та спільної системи координат. За описом Менара, Claude координувала роботу агентів, які шукали відкриті астрономічні огляди, обробляли зображення й об’єднували результати. Компоненти, обчислені детерміністичними процедурами, у схемі проєкту відокремлено від статистичних оцінок моделі.
Прогалини оцінювали за іншими діапазонами
Щоб заповнити порожні ділянки, Claude використовувала інпейтинг — метод оцінювання відсутніх даних за закономірностями в наявних зображеннях. У місцях без ультрафіолетових спостережень були доступні дані у видимому, інфрачервоному та радіодіапазонах. На ділянках, де існували ультрафіолетові вимірювання, модель оцінювала зв’язок між ними та спостереженнями в інших діапазонах, а потім застосовувала ці залежності до областей, не охоплених ультрафіолетовими спостереженнями.
Менар перевіряв прогнози на відомих ділянках: приховував частину реальних ультрафіолетових даних і просив систему відновити їх. Після кількох ітерацій у цьому тесті оцінки відрізнялися від прихованих вимірювань приблизно на 10%. Результат описує перевірку на відомих ділянках; для готової карти Anthropic також повідомляє про окремі шари з позначками «виміряно» і «передбачено» та оцінками невизначеності.
До карти також додали оцінки ультрафіолетового світла від понад 100 мільйонів окремих зір. Їх отримали на основі вимірювань у видимому діапазоні місії Gaia Європейського космічного агентства. Отже, карта об’єднує архівні спостереження й розрахункові шари, зберігаючи інформацію про їхнє походження.
Людська перевірка виявила помилку після двох рев’ю
Під час перегляду зображень Менар помітив слабкі кругові сліди окремих експозицій GALEX. Вони виникали через залишкове ультрафіолетове світіння земної атмосфери: коли фон видалено не повністю, яскравість кругових полів спостереження дещо відрізняється. За розповіддю Менара, два раунди перевірки іншими агентами не виявили цього дефекту. Після його зауваження агенти скоригували фон у всіх 38 тисячах спостережень.
Цей епізод показує, що агенти пришвидшували повторювані операції, але візуальна перевірка фахівцем і далі була частиною робочого процесу. У підсумковій схемі корисно зберігати проміжні шари, відокремлювати прогнозовані області й перевіряти результат за допомогою спостережень та візуального аналізу.
Anthropic представляє карту як освітній ресурс, що наочно демонструє структури Чумацького Шляху в ультрафіолеті. Практичний висновок проєкту: агентна обробка може допомогти завершити трудомістку роботу з відкритими архівами, якщо вимірювання, оцінки моделі й результати експертної перевірки залишаються чітко розрізненими.